Загартоване скло

Загартоване скло проходить термічну обробку, багато в чому схожу на ту, якій піддається сталь при загартуванні. Спочатку листи скла нагріваються до температури понад 600 ° С, а потім різко охолоджуються. Під впливом таких екстремальних умов змінюються властивості матеріалу. Завдяки тому, що зовнішня частина моментально застигає, а внутрішня деякий час залишається м’якою, у ньому створюється внутрішня напруга. Причому на поверхні ця напруга стискає, а в «серцевині» – розтягує. Це дає такому склу ще одну перевагу перед звичайним – воно стає здатним витримувати великі навантаження на вигин. Експерименти, проведені з цим матеріалом, визначили, що на лист обробленого скла, закріпленого на двох опорах, можуть стати кілька людей. Якби йшлося про звичайний матеріал, то «руйнівний» результат випробування був би відомий ще до його початку. Однак ого через нагрівання та охолодження тільки прогнеться під вагою людей і залишиться цілим і неушкодженим.     Під необхідні розміри скляні листи нарізаються ще до відправки в піч. На цьому етапі відбувається і обробка кромок. Справа в тому, що після гарту це скло, на відміну від звичайного, не можна різати або свердлити, оскільки це відразу призведе до його руйнування. Тому, перш ніж замовляти в майстернях скло певного розміру, потрібно, як кажуть, сім разів відміряти. Змінити розміри «неправильного» скла буде неможливо за будь-яких умов. Після обробки скла з’являється і «ахіллесова п’ята» – крайка, удар по якій призводить до руйнування всього аркуша. На цей «недолік» слід звертати особливу увагу при транспортуванні. Міцність сталініту порівняно із звичайним склом вища приблизно в шість разів. Стійкість до температурних перепадів – ще одна перевага сталініту. У той час як звичайне шибка зруйнується при різкому перепаді температур приблизно на 70 ° С, загартоване залишиться цілим, навіть якщо температурний показник різко зміниться на 270 ° С.   Безпека для людини – ще один аргумент на користь використання загартованого скла у будівництві та оздобленні. Завдяки тій же обробці, руйнування такого скла відбувається інакше, ніж звичайного. Справа в тому, що загартований матеріал при сильному механічному впливі розсиплеться на дрібні округлі шматочки, порізатися про які практично неможливо. Товщина загартованих скляних листів може коливатися від 0,4 до 1,9 см. Розміри ж скла можуть змінюватися за бажанням замовника від невеликих – 10х25 см, в дійсно гігантських – 3210х60. «Джамбо-скла» використовують при будівництві хмарочосів. Крім того, загартоване скло має ще й підвищену стійкість до вібрацій, що важливо на великій висоті. Спектр застосування цього матеріалу дуже великий. Крім згаданого вище багатоповерхового будівництва, його використовують і для створення менш масштабних конструкцій. Наприклад, із загартованого скла роблять огорожі для сходів, які дуже добре виглядають у сучасних мінімалістичних інтер’єрах. З нього виготовляють двері, офісні перегородки та навіть підлогу. Таке скло може бути не тільки прозорим, а й матовим, кольоровим, а також оздобленим певним малюнком. Загартоване скло може бути виконане різної форми: з притупленими, шліфованими та полірованими краями кольорове, візерункове, дзеркальне, з нанесеним малюнком тощо. Також у склі можуть бути виконані отвори діаметром від 4 до 130 мм. Вироби із загартованого скла експлуатуються у всіх кліматичних умовах та відповідають стандарту ANSI Z97.1-1984. Загартоване скло використовується в будівництві при склінні конструкцій будь-якої складності, а саме:

• Засклення будинків і сходових огорож;
• Світлопрозорі покрівлі та підлоги;
• Засклення балконів і лоджій;
• Засклення душових, телефонних кабін;
• Скління автобусних та тролейбусних зупинок;
• Вітрини та вітражі зі скла.

Також із загартованого скла виготовляють різні предмети інтер’єру, такі як – двері, меблі, різні декорації. Найбільш об’єктивною причиною застосування загартованого скла є саме його безпечні властивості. А саме те, що скло є безпечним до людини в момент свого руйнування. Звичайне скло при руйнуванні утворює безліч довгих і міцних уламків з гострими клиноподібними кромками, що не може не становити серйозної потенційної загрози здоров’ю людини. Загартоване скло міцніше звичайного в 5-7 разів і при перевищенні значення межі стійкості до зовнішніх навантажень утворює безліч дрібних уламків із притупленими краями. Такі уламки заздалегідь менш небезпечні порівняно з фрагментами, що утворюються при руйнуванні звичайного скла. Загартоване скло не може бути піддане наступній механічній обробці – воно руйнується. Тому, перед гартуванням листи скла повинні бути піддані попередньої обробки. Притуплення кромок скла є обов’язковою умовою підготовки скла до загартування. Найпростіший спосіб – це ручна обробка кромок скла на верстатах з використанням абразивних стрічок. З іншого боку – якісна обробка кромки скла надає більш привабливого вигляду виробу з естетичної точки зору. Це, безперечно, важливо у випадках, коли кромки готового виробу залишаються відкритими після монтажу. Якість шліфування відіграє важливу роль у процесі загартування. Шліфована кромка (притуплення) – даний вид обробки кромки скла є мінімальною вимогою до скла, що буде піддане гартуванню. Притуплення кромки шліфувальною стрічкою також підходить для випадків, коли якість обробки кромки скловиробів можна знехтувати. Як правило, така кромка закривається рамою і стає невидимою для ока.